Indirect Speech Непряма мова в англійській мові

Якщо мовець передає чиїсь чужі слова, то особові займенники I, we (1-а особа) змінюються на займенники he, she, they (3-я особа).

• She said, “Oh dear, I’m so tired!” – Вона сказала: “Матінко, я так втомилася!” (пряма мова)
• She said she was very tired. – Вона сказала, що вона сильно втомилася. (непряма мова)

Займенник you (2-а особа) в залежності від контексту може змінюватися на I, we (1-а особа) або ж he, she, they (3-я особа).

• Mark said, “You’ve done a great job, guys!” – Марк сказав: “Ви виконали чудову роботу, хлопці!”
• Mark said that we had done a great job. – Марк сказав, що ми виконали чудову роботу.
• Mark said that they had done a great job. – Марк сказав, що вони виконали чудову роботу.

Якщо мовець передає свої власні слова, то займенники I, we не змінюються.

• I said, “I am full.” – Я сказав: “Я наївся”.
• I said I was full. – Я сказав, що (я) наївся.

• I say, “We are not going to help them.” – Я кажу: “Ми не збираємося їм допомагати”.
• I say we are not going to help them. – Я кажу, що ми не збираємося їм допомагати.

В непрямій мові, якщо дієслово головного речення стоїть в формі минулого часу, обов'язково вступають у дію правила узгодження часів. При перекладі українською мовою узгодження часів може не передаватися.

• Kate said, “I often go jogging.” – Кейт сказала: “Я часто тут бігаю”. 
• Kate said she often went jogging. – Кейт сказала, що вона часто тут бігає.

• Children said, “We have just finished our hometask.” – Діти сказали: “Ми вже виконали наше домашнє завдання”.
• Children said they had finished their hometask. – Діти сказали, що вони вже виконали своє домашнє завдання.

• John said “I will be working at 5 tomorrow”. – Джон сказав: “Я буду працювати о 5-й годині завтра”.
• John said he would be working at 5 the next day. – Джон сказав, щ він буде працювати о 5-й годині наступного дня.

В непрямій мові при узгодженні часів також змінюються й вказівні займенники, прислівники та інші слова, що вказують на час дії.

• He said, “This car is awesome.” – Він сказав: “Ця машина крута”.
• He said that car was awesome. – Він сказав, що та машина була крутою.

• “I visited my grandma two days ago”, said Matt. – “Я навідував мою бабусю два дні тому,” – сказав Метт.
• Matt said that he had visited his grandma two days before. – Метт сказав, що навідував свою бабусю за два дні до цього.

Якщо мовець знаходиться в тому ж місці й в той же час (або день), що й час (місце) в повідомленні, що передається, то вказівні займенники та прислівники не змінюються. 

• He said this car was awesome. – Він сказав, що ця машина крута.
• He said he visited his grandma two days ago. – Він сказав, що навідував свою бабусю два дні тому.

• I told her, “I won’t be able to help you tomorrow.” – Я сказав їй: “Я не зможу допомогти тобі завтра”.
• I told her I wouldn’t be able to help her tomorrow. – Я сказав їй, що не зможу допомогти їй завтра.

В прямій мові зі стверджувальними реченнями в більшості випадків використовується дієслово to say (говорити, сказати). 

В непрямій мові, в залежності від значення та смислу висловлювання, дієслово to say може бути замінений на to tell (сказати комусь), to announce (повідомляти), to inform (інформувати), to declare (заявляти, проголошувати, стверджувати), to promise (обіцяти), to remark (зауважувати), to remind (нагадувати), to assure (запевняти), to admit (визнавати, допускати), to deny (заперечувати, не визнавати, відкидати, відмовлятися) тощо. 

• Jack said, “I won’t eat this.” – Джек сказав: “Я не буду це їсти”.
• Jack denied eating that. – Джек відмовився їсти це.

• She said, “I did meet Matt last night.” – Вона сказала: “Я дійсно зустріла Метта вчора ввечері”.
• She admitted having met Matt the previous night. – Вона підтвердила, що зустріла Метта попереднім вечором.

• Kate said, “I promise I’ll come on time.” – Кейт сказала: “Я обіцяю: я прийду вчасно”.
• Kate promised to come on time. – Кейт пообіцяла прийти вчасно.

В непрямій мові після дієслів to tell (говорити комусь, розповідати) та to inform (інформувати) слід вказувати тих, кому адресоване повідомлення.

• She said, “I will go shopping.” – Она сказала: “Я піду в магазин”.
• She told us that she would go shopping. – Вона сказала нам, що піде в магазин.

• The teacher said (to his students), “You will have your exams next week.” – Вчитель сказав (своїм студентам): “У вас будуть екзамени наступного тижня”.
• The teacher informed his students that they would have their exams the following week. – Вчитель проінформував своїх студентів, що їхні екзамени будуть на наступному тижні.

Непрямою мовою можуть передаватися питання (загальні або ж спеціальні). В такому випадку в питанні змінюється порядок слів на прямий. В непрямій мові не використовується знак питання.

При передачі загальних питань непрямою мовою, вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучників if (якщо, чи) або ж whether (чи). В непрямій мові замість дієслова to say (сказати) використовується to ask (питати).

• She said, “Have you ever been to London?” – Вона сказала: “Ти був коли-небудь в Лондоні?”
• She asked if I had ever been to London. – Вона спитала, чи був я коли-небудь в Лондоні.

• He said to her, “Do you like this movie?” – Він сказав їй: “Тобі подобається цей фільм?”
• He asked her whether she liked that movie. – Він спитав її, чи подобається їй той фільм.

Спеціальні питання в непрямій мові приєднуються до головного речення за допомогою тих самих питальних слів (або ж відповідних підрядних сполучників), що використовуються в самому питанні. В непрямій мові дієслово to say замінюється на to ask або ж to inquire (питати, довідуватися).

• Mark said, “When will he come?” – Марк сказав: “Коли він прийде?”
• Mark asked when he would come. – Марк спитав, коли вій прийде.

• “Where does Paul live?” Kate said. – “Де живе Пол?” – спитала (сказала) Кейт.
• Kate inquired where Paul lived. – Кейт довідувалася, де живе Пол.

При передачі питань з дієсловом-зв'язкою to be й питальними словами who (хто) та what (що), порядок слів в непрямій мові може чітко не дотримуватися.

• She said, “What is the matter?” – Вона спитала (сказала): “У чому справа?”
• She asked what the matter was. – Вона спитала, у чому була проблема.
• She asked what was the matter. – Вона спитала, у чому була проблема.

• He said, “Who is that girl?” – Він спитав (сказав): “Хто ця дівчина?”
• He asked who that girl was. – Він спитав, хто та дівчина.
• He asked who was that girl. – Він спитав, хто та дівчина.

Поради та пропозиції в непрямій мові в більшості випадків передаються за допомогою форми інфінітиву дієслова, однак бувають в винятки. 

Пропозиції в непрямій мові передаються за допомогою дієслів to offer (пропонувати, часто пропонувати зробити щось самому, допомогти) та to suggest (пропонувати, радити, висувати варіант дії). Після to suggest використовується форма герундія або ж також може бути використане допоміжне дієсловоshould.

• He said to me, “Shall I help you?” – Він сказав мені: “Вам допомогти?”
• He offered to help me. – Він запропонував мені свою допомогу.

• Clark said to Jane, “Let’s wait for Mark here.” – Кларк сказав Джейн: “Давай почекаємо на Марка тут”.
• Clark suggested to Jane waiting for Mark there. – Кларк запропонував Джейн почекати Марка там.
• Clark suggested to Jane that they should wait for Mark there. – Кларк запропонував Джейн те, що вони почекають Марка там.

Порада в непрямій мові здебільшого передається за допомогою форми інфінітиву дієслова після дієслова to advise (давати пораду, радити).

• My brother said to me, “You should take a taxi.” – Мій брат сказав мені: “Тобі варто взяти таксі”.
• My brother advised me to take a taxi. – Мій брат порадив мені взяти таксі.

Прохання та накази в непрямій мові також передаються за допомогою форми інфінітиву дієслова.

Здебільшого для передачі наказів та команд в непрямій мові використовуються дієслова to tell (сказати, веліти), to order (наказувати), to command (наказувати, командувати), а також to request (просити, рекомендувати) в значенні м'якого та ввічливого наказу.

• Mum said, “Wash your hands!” – Мама сказала: “Вимий руки!”
• Mum told us to wash our hands. – Мама сказала нам вимити руки.

• The policeman said, “Stop!” – Поліцейський сказав: “Стояти!”
• The policeman ordered to stop. – Поліцейський наказав зупинитися.

• The cashier said to the client, “Enter your PIN-code.” – Касир сказав клієнту: “Уведіть свій пін-код”.
• The cashier requested the client to enter his PIN-code. – Касир попрохав (сказав) клієнту увести свій пін-код.

Прохання в непрямій мові часто передаються дієсловами to ask (просити), to beg (просити, благати), рідше to implore (благати, просити, молити), to entreat (благати, молити), to beseech (благати молити, просити) та to urge (наполегливо просити, змушувати).

• Janice said to her husband, “Will you help me with cooking?” – Дженіс сказала своєму чоловікові: “Ти допоможеш мені з готуванням?”
• Janice asked her husband to help her with cooking. – Дженіс попросила свого чоловіка допомогти їй з готуванням.

• The child said to his parents, “Buy me this puppy, please!” – Дитина сказала своїм батькам: “Купіть мені цього цуцика, будь ласка!”
• The child begged his parents to buy him that puppy. – Дитина благала своїх батьків купити їй того цуцика.

• The mother said to her son, “Please just be careful!” – Мати говорила своєму синові: “Прошу тебе, будь обережним!”
• The mother urged her son to be careful. – Мати благала свого сина бути обережним.

При передачі окличних речень, а також вираження ввічливості, в непрямій мові емоції мовця передаються не тільки дієсловами, а й завдяки прислівникам та певним словосполученням, що передають радість, шкоду, подив тощо. 

• She said, “You are lying to me!” – Вона сказала: “Ти мені брешеш!”
• She cried indignantly that he was lying to her. – Вона крикнула розлючено, що він їй бреше.

• John said, “Cool! We are going to Spain!” – Джон сказав: “Круто! Ми їдемо в Іспанію!” 
• John said joyfully that they were going to Spain. – Джон радісно сказав, що вони їдуть в Іспанію.

• Tania said, “Excuse me for disturbing you.” – Таня сказала: “Вибач, що відволікаю тебе”.
• Tania apologized for disturbing him. – Таня вибачилась за те, що відволікла його.

При передачі прощань, слів привітання та поздоровлень в непрямій мові часто використовуються дієслова to greet (зустрічати, вітатися), to welcome (вітати), to wish (побажати) тощо. В більшості випадків такі речення перекладаються не дослівно, а передається тільки загальний зміст.

• She said, “I’m happy you’ve come to my place!” – Вона сказала: “Я так рада, що ви до мене прийшли!”
• She welcomed them. – Вона привітала їх.

• Peter said to us, “Hi, guys, what’s up?” – Пітер сказав нам: “Привіт, хлопці, як справи?”
• Peter greeted us. – Пітер привітався з нами.

• Mrs Johnson said to us, “Have a nice journey, girls!” – Місіс Джонсон сказала нам: “Доброї подорожі вам, дівчата!”
• Mrs Johnson wished us a good journey. – Місіс Джонсон побажала нам доброї подорожі.