Types of QuestionsТипи питань в англійській мові

Interrogative sentence (питальне речення) — речення, за допомогою якого ставлять запитання. Для англійських питальних речень характерний зворотний порядок слів і питальна інтонація. Наприкінці питального речення ставлять знак питання.

• Do you compose music? — Ти пишеш музику?
• What are Lilly and Ann doing here? — Що Ліллі та Енн тут роблять?
• Who gave you this book? — Хто дав тобі цю книжку?

За характером запитання в англійській мові розрізняють загальні, спеціальні, альтернативні та розділові питання. Також окремо виділяють заперечні питання.

General question (загальне питання) — питання, на яке можна відповісти «так» або «ні». Загальне питання утворюється за допомогою зворотного порядку слів: допоміжне дієслово або більшість модальних дієслів (can, could, may, might, must, should, ought to) ставлять перед підметом.

• May I stay? — Чи можна мені залишитися?
• Did you go to Mark’s party yesterday? — Ти вчора ходив на вечірку Марка?
• Should we help this elderly lady? — Чи повинні ми допомогти цій літній пані?

Вибір допоміжного дієслова залежить від граматичного часу в реченні.

• Do you play the piano? — Ти граєш на піаніно? (Present Simple)
• Are Kate and Jack working now? — Кейт і Джек зараз працюють? (Present Continuous)
• Have they already finished their project? — Вони вже закінчили свій проєкт? (Present Perfect)
• Will you be free tomorrow morning? — Ти будеш вільний завтра вранці? (Future Simple)

Якщо присудок виражений дієсловом be у Present Simple або Past Simple, це дієслово ставлять перед підметом без іншого допоміжного дієслова. Дієслово have може утворювати питання самостійно, особливо в британській англійській, але в сучасній англійській частіше вживають конструкцію з do.

• Are they students? — Вони студенти?
• Was Alice at the party yesterday? — Аліса була на вечірці вчора?
• Do you have a few minutes now? — У тебе зараз є кілька хвилин?
• Have you a few minutes now? — У тебе зараз є кілька хвилин? (формальніше, переважно британський варіант)
• Did you have a PlayStation when you were a child? — У тебе в дитинстві була приставка PlayStation?
• Had you a PlayStation when you were a child? — У тебе в дитинстві була приставка PlayStation? (формальніше, переважно британський варіант)

Загальні питання можуть мати заперечну форму: частку not ставлять після допоміжного або модального дієслова. Такі питання часто виражають сумнів або подив.

• Don’t you know this rule? — Невже ти не знаєш цього правила?
• Hasn’t Mike met Paul before? — Невже Майк раніше не зустрічав Пола?
• Aren’t children supposed to be at school? — Хіба діти не повинні бути в школі?

Іноді загальні питання вживають як риторичні, тобто такі, що не потребують відповіді або відповідь на які неважлива. Вони виражають емоції мовця. Українською мовою риторичні питання часто перекладають за допомогою слів хіба, невже, чи; в англійській мові немає точних відповідників цих слів.

• Could it be true? — Хіба це може бути правдою?
• Can you really understand my feelings? — Невже ти справді можеш зрозуміти мої почуття?

Special question (спеціальне питання) — питання, яке використовують для отримання конкретної додаткової інформації або з’ясування факту чи обставини. На спеціальне питання не можна відповісти лише «так» або «ні».

• What was that? — Що це було?
• Where are we going now? — Куди ми зараз ідемо?
• How can I buy books on the Internet? — Як я можу купити книжки в інтернеті?

Спеціальні питання завжди починаються з питального слова, яке вказує, яку саме інформацію потрібно отримати. Після питального слова вживають такий самий зворотний порядок слів, як і в загальному питанні.

• Where has Janice been? — Де була Дженіс?
• What are we doing tonight? — Що ми робимо сьогодні ввечері?
• How do you say it in English? — Як сказати це англійською?

Однак якщо питальне слово є підметом або означенням до підмета, допоміжне дієслово do не вживають, а порядок слів залишається прямим: питальне слово стоїть на першому місці, за ним — присудок.

• What is in your hand? — Що в тебе в руці?
• Who told you such a joke? — Хто розповів тобі такий жарт?
• Whose bag is on my chair? — Чия сумка лежить на моєму стільці?

Якщо питання стосується додатка або обставини з прийменником, прийменник часто виносять у кінець речення.

• What are you talking about? — Про що ти говориш?
• Who are you chatting with? — З ким ти розмовляєш?
• What house do you live in? — У якому будинку ти живеш?

Alternative question (альтернативне питання) — питання, яке дає вибір між кількома варіантами. Частини альтернативного питання з’єднуються сполучником or (або, чи). Перша частина вимовляється з висхідною інтонацією, а друга — з низхідною. У таких питаннях використовують зворотний порядок слів, як і в загальних питаннях.

• Do you want some coffee, tea or just water? — Ти хочеш кави, чаю чи просто води?
• Do Mark and Daniel live in New York or in Washington? — Марк і Деніел живуть у Нью-Йорку чи у Вашингтоні?
• Will you buy this little black dress or those blue jeans? — Ти купиш цю маленьку чорну сукню чи ті сині джинси?

Disjunctive question (розділове питання) — особливий вид питання, що складається з розповідної частини (стверджувальної або заперечної) та короткої питальної частини. У питальній частині використовують те саме допоміжне або модальне дієслово, що й у розповідній частині, або потрібне для утворення питання в головній частині. Такі питання зазвичай потребують відповіді «так» або «ні».

Якщо розділове питання починається зі стверджувальної частини, питальна частина має заперечну форму.

• Claus can swim, can’t he? — Клаус уміє плавати, чи не так?
• You play the piano, don’t you? — Ти граєш на піаніно, правда?
• Children have already done their homework, haven’t they? — Діти вже виконали домашнє завдання, чи не так?

Якщо розділове питання починається із заперечної розповідної частини, питальна частина має стверджувальну форму.

• Kate isn’t sad, is she? — Кейт не сумна, чи не так?
• You didn’t know this, did you? — Ти цього не знав, правда?
• We won’t go to the seaside next weekend, will we? — Ми не поїдемо до моря наступних вихідних, так?

У питальній частині підмет завжди виражають займенником, який відповідає підмету розповідної частини.

• Mum is mad, isn’t she? — Мама розлючена, так?
• They will do this job, won’t they? — Вони виконають цю роботу, чи не так?
• Your dog doesn’t want to play, does it? — Твій собака не хоче гратися, чи не так?

Negative question (заперечне питання) — питання, часто загальне, яке починається з дієслова в заперечній формі: після допоміжного або модального дієслова вживають not. Смислове дієслово be не потребує іншого допоміжного дієслова, а have може утворювати такі питання як самостійно, так і за допомогою do.

• Shouldn’t you go to school now? — Чи не повинен ти зараз іти до школи?
• Aren’t you tired? — Хіба ти не втомився?
• Haven’t you a friend in England? — Хіба в тебе немає друга в Англії? (формальніше, переважно британський варіант)
• Don’t you have a friend in England? — Хіба в тебе немає друга в Англії?

Заперечні питання можуть мати повну або скорочену форму. Повну форму використовують у формальнішому мовленні. У ній not ставлять після підмета.

• Should you not go to school now? — Чи не повинен ти зараз іти до школи?
• Have you not a friend in England? — Хіба в тебе немає друга в Англії?
• Are you not tired? — Хіба ти не втомився?
• Am I not right? — Хіба я не правий?

Скорочену форму використовують у повсякденному мовленні; вона поширеніша. У ній допоміжне або модальне дієслово зливається з not. Якщо підмет — I, у скороченому питанні вживають aren’t, оскільки скороченої форми am not немає.

• Won’t you go with us? — Чи не підеш ти з нами?
• Doesn’t he know Kate? — Невже він не знає Кейт?
• Aren’t I right? — Хіба я не правий?

Заперечні питання часто виражають ввічливу пропозицію або запрошення. У такому значенні вони можуть починатися з Won’t you...?, Wouldn’t you...?, Why don’t you...? тощо.

• Won’t you both have dinner with us? — Може, ви обоє повечеряєте з нами?
• Why don’t you stay here? It’s pretty late to go back. — Чому б тобі не залишитися тут? Уже досить пізно повертатися.

Заперечні питання також можуть виражати сумнів або подив. Їх уживають для підтвердження як очікуваної стверджувальної, так і заперечної інформації. Значення залежить від контексту. У відповіді краще використовувати те саме допоміжне або модальне дієслово, що й у питанні, а не лише yes або no.

• Aren’t you cold? — Ти не змерз?
• Yes, I am. — Так, змерз.
• No, I’m not. — Ні, не змерз.
• Haven’t you already done all your work? — Невже ти ще не виконав усю свою роботу?
• Yes, I have. — Так, виконав.
• No, I haven’t. — Ні, не виконав.

Питальне речення та відповідь на нього взаємопов’язані: форма відповіді залежить від виду питання. У відповіді використовують той самий граматичний час, що й у питанні.

Якщо це загальне або розділове питання, воно потребує стверджувальної або заперечної відповіді («так» або «ні»). У короткій відповіді часто вживають лише допоміжне чи модальне дієслово без смислового.

• Did you like this book? — Тобі сподобалася ця книжка?
• Yes, I did. — Так, сподобалася.
• Do you read newspapers? — Ти читаєш газети?
• Yeah, I do. — Угу, читаю.
• Are you hungry? — Ти голодний?
• No, I’m not. — Ні, не голодний.
• Kate doesn’t want to go with us, does she? — Кейт не хоче йти з нами, так?
• No, I don’t think she wants to. — Ні, я не думаю, що вона хоче.

Якщо це спеціальне або альтернативне питання, у відповіді потрібно надати конкретну запитувану інформацію.

• Who was that? — Хто це був?
• It was me. — Це був я.
• Where do your friends live? — Де живуть твої друзі?
• They live in this small house. — Вони живуть у цьому маленькому будинку.
• Did you watch this movie yesterday or on Sunday? — Ти дивився цей фільм учора чи в неділю?
• I watched it on Sunday. — Я дивився його в неділю.