Mood Спосіб дієслова в англійській мові

Спосіб (Mood) – це особлива граматична категорія дієслів , що вказує на відношення мовця до певної дії чи стану або ж відношення дії (стану) до дійсності з погляду мовця і виражається певною формою дієслова.

В сучасній англійській мові виділяють три основних способи дієслів: The Indicative Mood (дійсний спосіб), The Imperative Mood (наказовий спосіб або імператив) та The Subjunctive Mood (умовний спосіб). В даній статті будуть детально розглянуті так звані прямі способи дієслова: дійсний спосіб та наказовий спосіб .

Indicative Mood

Дійсний спосіб (The Indicative Mood) вказує на те, що мовець сприймає дію, виражену дієсловом, як реальний факт, що відноситься до минулого, теперішнього або майбутнього часу. В такому випадку дієслова використовуються в своїх звичайних формах в залежності від граматичного часу , стану , особи та числа підмета тощо.

  • Charles is a student. – Чарльз - студент.
  • The water was contaminated with industrial waste. – Вода була забруднена промисловими відходами.
  • My friends won’t be playing football tomorrow at 10 a.m. – Мої друзі не будуть грати в футбол завтра о десятій ранку.

Дійсний спосіб також використовується для вираження реальної умови – такої умови, існування якої вважається дуже ймовірним або ж реальним.

  • If Kate is nice, she can get some candies. – Якщо Кейт буде гарною дівчинкою, вона може отримати цукерки.
  • If it’s too hot outside, we will stay at home. – Якщо на вулиці буде надто спекотно, ми залишимося вдома.
  • You will definitely be punished if you do this again. – Ти точно будеш покараний, якщо знову це зробиш.

Interrogative Mood

Іноді в англійській мові також окремо виділяють питальний спосіб (Interrogative Mood) – спосіб дієслова, що використовується для утворення питань. В англійській мові в залежності від типу питання питальне речення утворюється за допомогою необхідного порядку слів, а також певних питальних слів (в спеціальних питаннях) та допоміжних дієслів . 

  • Загальне питання (yes / no question)
  • Do you like ice-cream? – Тобі подобається морозиво?
  • Have Tom and Sean been living here since their childhood? – Том та Шон з дитинства живуть тут?
  • Спеціальне питання (wh-question)
  • What are you doing right now? – Що ти зараз робиш?
  • Who called you last night? – Хто дзвонив тобі минулої ночі?
  • Розділове питання (tag question)
  • You are a student, aren’t you ? – Ти - студент, чи не так?
  • Jack couldn’t do that, could he ? – Джек не міг цього зробити, правда?
  • Альтернативне питання (alternative question)
  • Do you want tea or coffee? – Ти хочеш чай чи каву?
  • Are you a cat person or a dog person? – Ти любиш котів чи собак? (Ти - котолюб чи собачник?)
  • Заперечне питання (negative question)
  • Aren’t you coming? – Хіба ти не прийдеш?
  • Why did he not tell me? – Чому він не сказав мені?
  • Непряме питання (indirect question)
  • I don’t know where Jack is now . – Я не знаю, де зараз Джек.
  • He wondered whether it was possible to meet again . – Він цікавився, чи буде це можливим зустрітися завтра.

Imperative Mood

Наказовий спосіб (The Imperative Mood) виражає наказ, команду або ж прохання, а також дозвіл, заборону або ж пораду. В сучасній англійській мові наказовий спосіб виражається тільки одним шляхом – через форму інфінітиву смислового дієслова без частки to . В англійській мові імператив використовується по відношенню до другої особи (однини та множини), тому займенник you , як правило, не вживається. 

  • Get out of your car! – Вилазь з машини!
  • Please give me my glasses. – Будь ласка, подай мені мої окуляри.
  • Lily, be nice and don’t disturb your dad. – Лілі, будь гарною дівчинкою і не заважай своєму таткові.

Однак іноді займенник you може використовуватися в реченні для сильнішої емоційної виразності наказу або повчання.

  • I’ll go shopping and you stay here. – Я піду по магазинам, а ти залишайся тут.
  • You go to your room right now, young man! – Ти негайно ж підеш до своєї кімнати, молодий чоловіче!

Заперечна форма наказового способу утворюється за допомогою допоміжного дієслова do (в формі don’t ). Do використовується зі всіма дієсловами, навіть для дієслова to be . 

  • Don’t yell! I can hear you. – Не волай! Я тебе чую.
  • Please don’t touch this vase. – Будь ласка, не чіпайте цю вазу.
  • Don’t be shy! Make yourself at home. – Не соромся! Почувай себе як вдома.

В заперечних формах для емоційності висловлювання також може бути використаний займенник you . В сучасній англійській доволі часто вживаються імперативні речення, в яких you може ставитися після don’t .

  • You don’t do this! – Не смій робити цього!
  • Don’t you say it. – Не кажи цього.
  • Don’t you even dare to talk to her again. – Навіть не намагайся ще хоч раз заговорити з нею.

Допоміжне дієслово do також використовується в стверджувальних імперативних реченнях перед формою смислового дієслова для сильнішої емоційної виразності прохання або пом'якшення наказу. 

  • Do be quiet! – Поводь себе тихо! (Тихіше!)
  • Do dance for me again. – Ну потанцюй для мене ще раз.

Let, let’s

В англійській мові наказовий спосіб ( імператив ) використовується в основному по відношенню до you (до другої особи). Тому для вираження наказу, дозволу по відношенню до he , she , it , they (до третьої особи) використовується дієслово to let (вживається на початку речення) та форма голого інфінітиву смислового дієслова (після прямого додатку him , her , it , them ). Українською мовою такі речення часто перекладаються за допомогою слова « нехай ».

  • Let Jack be quiet. – Нехай Джек поводить себе тихо.
  • Let the children go to bed right now. – Хай діти негайно ж підуть спати.
  • Let the dog sleep outside tonight. – Хай соба спить на вулиці сьогодні вночі.
  • Let there be no misunderstanding between us. – Нехай між нами не буде ніякого непорозуміння.

To let також використовується з першою особою для вираження пропозиції або спонукання до спільної дії. В такому випадку to let використовується в формі let’s (скорочення від let us в більш формальному мовленні).

  • Let’s get out of here! – Валимо звідси!
  • Let’s see where we can go tomorrow. – Давай подивимося, куди ми можемо сходити завтра.
  • Let’s be honest: I don’t like your painting. – Будемо відвертими: мені не подобається твоя картина.

Let us в значенні спонукання до дії легко сплутати з формою імперативу let us («дай нам», «дозволь нам»). Саме тому для того, щоб уникнути неправильного трактування речення краще використовувати скорочену форму let’s для вираження пропозиції або запрошення до спільної дії.

  • Let’s go! – Ходімо! (скорочена форма)
  • Let us go! – Ходімо! (повна форма, формальне мовлення)
  • Let us go! – Відпусти нас! Дай нам піти! (форма імперативу для другої особи)

Заперечення з let’s може бути утвореним двома способами: за допомогою звороту don’t let’s або ж за допомогою форми let’s not (останній варіант зустрічається частіше). 

  • Let’s not be sad now! – Давай не будемо сумувати зараз!
  • Let’s not argue about that thing. – Давай не будемо сперечатися через цю справу.
  • Don’t let’s be angry on children. – Давай не будемо сердитися на дітей.
  • Don’t let’s argue about that thing. – Давай не будемо сперечатися через цю справу.

Приклади використання Imperative mood

  • Be fearless. - Будьте безстрашні.
  • Find the words. - Знайди слова.
  • Read the newspapers. - Читайте газети.
  • Check the hospitals. - Перевірте лікарні.
  • Answer these questions. - Дайте відповідь на ці запитання.
  • Learn a new language. - Вивчіть нову мову.
  • Bring some flowers. - Принеси трохи квітів.
  • Let's jump! - Давай стрибати!
  • Try a new dish. - Спробуйте нову страву.
  • Let's buy a new dress. - Давай купимо нову сукню.
  • Help the children! - Допоможи дітям!
  • Let's wait. - Давай почекаємо.
  • Be soft. - Будь м'якою.
  • Check the big box. - Перевірте велику коробку.
  • Read a good book. - Прочитайте гарну книгу.
  • Be thankful. - Будь вдячним.
  • Let it begin. - Нехай починається.
  • Open the windows! - Відкрий вікна!
  • Let me pay! - Дозволь мені заплатити!
  • Ask the children. - Запитайте дітей.